Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Інститут сталого розвитку
Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України
Комітет сільського господарства та земельних відносин Парламенту Грузії
Асоціація “Civitas Georgica” (Грузія)
AGENDA / ПОРЯДОК ДЕННИЙ
та МАТЕРІАЛИ
та МАТЕРІАЛИ
міжнародної конференції
«Стратегії реалізації земельної реформи»
29 квітня 2011 р. Аудиторія 2-49 (зала засідань ректорату), 2-й поверх, центральний корпус Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна | |
10.30-11.00 | Реєстрація учасників |
11.00-11.30 | Відкриття Залюбовський Ілля., проректор з наукової роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, член.-кор. НАН України Олійник Олександр, проректор з наукової роботи Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва Балюк Святослав, директор Національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” Тітенко Ганна, декан екологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Шанідзе Гоча, депутат Парламенту Грузії |
Пленарне засідання | |
11.30-11.45 | Проект «Фасилітація трансграничного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень»: задачі та результати Ігнатьєв Станіслав, Інститут сталого розвитку, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Виступ Презентація |
10.45-11.15 | Земельна реформа в Грузії: основні кроки та результати Месхідзе Георгій, асоціація «Civitas Georgica» |
11.15-11.30 | Побудова спільних партнерських мереж, побудованих на міжкультурному діалозі |
11.30-11.45 | |
Пленарна дискусія 1: Проблеми впровадження земельної реформи в Україні | |
11.45-12.00 | Охороні ґрунтів – державну підтримку Балюк Святослав, Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” |
12.00-12.15 | Тенденції та економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь Олійник Олександр, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Виступ Презентація 1 Презентація 2 |
12.15-12.30 | Втаємничення документації, що регулює питання просторового розвитку територій, як перешкода на шляху реформування земельних відносин в Україні (на прикладі генеральних планів міських та сільських населених пунктів) |
12.30-12.45 | Тенденції та економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь Бабенко Віталіна, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Виступ Презентація |
12.45-13.00 | |
13.00-14.00 | Спільний обід (хол ІІ поверху Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) |
Пленарна дискусія 2: Ринок земель в Україні | |
14.00-14.15 | Переход к рыночным земельным отношениям Амбросов Володимир, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка |
14.15-14.30 | Современные особенности рационального использования склоновых земель в Украине |
14.30-14.45 | Проблеми боротьби з ерозією ґрунтів в умовах подальшого впровадження земельної реформи в Україні |
14.45-15.00 | Екологічне забезпечення територіальної організації аграрного землекористування |
15.00-15.15 | Ефективність сільськогосподарського виробництва у підприємствах з різними організаційно-правовими формами господарювання Коваленко Любов, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва |
15.15.-15.30 | Q & A / Питання та відповіді |
Пленарна дискусія 3: Використання ГІС та ДЗЗ у впровадженні земельної реформи | |
15.30-15.45 | Протиерозійне впорядкування агроландшафту за допомогою комп’ютерного моделювання процесів ерозії Ачасов Андрій, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Виступ Презентація |
15.45-16.00 | Геоінформаційна технологія оптимізації охорони ґрунтів від ерозії Куценко Миколав, Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” Виступ Презентація |
16.00-16.15 | Функціонування систем космічного спостереження агроресурсів в умовах реалізації земельної реформи Трускавецький Станіслав, Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” |
16.15.-16.30 | Супутникові технології в стратегії реалізації земельної реформи Харківської області Казаченко Людмила, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва |
16.30-16.45 | Дистанційне зондування в системі інформаційного забезпечення землекористування Биндич Тетяна, Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” |
16.45-17.00 | Особливості земельнокадастрових робіт при проведенні земельної реформи в Україні Опара Володимир, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва |
17.00-17.15 | Q & A / Питання та відповіді |
17.15-17.30 | Підведення підсумків |
18.00 | Дружня вечеря для учасників з інших міст (кафе «Бункер», цокольний поверх центрального корпусу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) |
30 квітня 2011 р. Аудиторія 3-40 | |
10.00-11.00 | Зустріч іноземних учасників із ректором Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна |
Робоча група із випрацювання проекту рішення щодо подальшого впровадження земельної реформи (Національний парк «Гомільшанські ліси») | |
12.00-15.00 | Засідання робочої групи |
15.00-16.00 | Обід |
16.00-18.00 | Засідання робочої групи |
18.00-18.30 | Підведення підсумків |
Тексти доповідей учасників конференції
УДК [631.15.003.13]:338.1
ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ЕКОЛОГО БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ
О.В. Олійник, д-р екон. наук, професор, Г.С. Морозова, асистент
Досліджено динаміку родючості ґрунтів за показниками вмісту гумусу та поживних речовин у ґрунтах . Здійснено аналіз впливу змін структури посівних площ на збереження родючості. ґрунтів. Доведена необхідність формування економічного механізму еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь.
Постановка проблеми. Останніми роками все більш очевидною стає екологічна незбалансованість сільськогосподарського виробництва, що призводить до посилення руйнівних тенденцій у використанні найціннішого багатства українського народу – землі. Особливої актуальності в сучасних умовах набуває проблема втрати родючості ґрунту, яка з одного боку, зумовлена високим рівнем розораності території України та інтенсивним використанням у сільськогосподарському обороті еродованих та малопродуктивних земель, а з іншого – низькою культурою землеробства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Активне вивчення проблеми сталого розвитку аграрного сектора в Україні було розглянуто після конференції ООН з питань навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р). Над розробкою проблеми працюють учені економісти-аграрники П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, О.В. Шубравська, В.Н. Прадун, В.М. Трегобчук, Д.В. Шиян та ін. [1-5]. Але, як свідчить огляд наукових публікацій, поки що не дослідженими залишаються питання формування економічного механізму еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь.
Формулювання цілей статті. Метою статті є висвітлення результатів дослідження екологічних наслідків виробничого використання сільськогосподарських угідь і формування економічного механізму еколого безпечного сільськогосподарського виробництва.
Викладення основного матеріалу дослідження. Згідно основних принципів сталого розвитку держав світу, які були прийняті в 1992 році у Ріо-де-Жанейро та зафіксовані в Декларації щодо навколишнього середовища та його розвитку «Порядок денний на ХХІ століття», задоволення потреб нинішніх поколінь не повинно ставити під загрозу життєдіяльність майбутніх поколінь, а тому для досягнення сталого розвитку держави захист навколишнього середовища має складати невід’ємну частину процесу розвитку і не може розглядатися у відриві від нього. Тож, раціональне використання сільськогосподарських угідь та підвищення їх родючості мають надзвичайно важливого значення для забезпечення сталого розвитку України.
Одним із основних показників потенційної родючості ґрунту є вміст гумусу. Саме у гумусі акумулюються і тривалий час зберігаються необхідні для рослин елементи живлення та фізіологічно активні сполуки. Від збагачення ґрунту гумусом залежать водний, повітряний і тепловий режими ґрунтів.
Баланс гумусу у ґрунті відповідно методиці Інституту ґрунтознавства та агрохімії Української академії аграрних наук для умов сівозміни, господарства, району обчислюється за формулою [6]:
де Бг – середньорічний баланс гумусу у ґрунті на 1 га за ротацію сівозміни, т/га; П1 – сума новоутвореного гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни за рахунок рослинних решток, т/га; П2 – кількість новоутвореного гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни за рахунок органічних добрив, т/га; Р – загальна кількість гумусу, який мінералізується за ротацію сівозміни, т/га; L – тривалість ротації, років.
В балансі найбільш істотною статтею надходження гумусу є органічна речовина кореневих і післяжнивних решток (П1). Оскільки кількість рослинних решток непрямолінійно залежить від рівня врожайності сільськогосподарських культур, то для її розрахунку А.М Ликовим, Г.Я.Чесняком, і Ф.І. Левіним запропоновані рівняння регресії. Для визначення кількості новоутвореного гумусу з рослинних решток їх кількість перемножується на науково обґрунтовані коефіцієнти гуміфікації рослинних решток. Ці коефіцієнти показують, яка кількість гумусу утворюється з рослинних рештків, що розкладаються.
Збільшення вмісту гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни за рахунок використання гною (П2) встановлюється шляхом множення кількості сухої речовини гною, внесеного у ґрунт за ротацію сівозміни, на коефіцієнт його гуміфікації. Встановлено, що за вологості гною 75% в 1т його буде 250кг сухої речовини. Перемноживши на коефіцієнт гуміфікації 0,23, отримаємо 58кг, тобто внесення 1т гною вологістю 75% веде до утворення 0,058т гумусу [7].
На основі використання даної методики нами був розрахований баланс гумусу в ґрунтах на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка балансу гумусу у ґрунтах сільськогосподарських підприємств
Харківської області*
Показники | Роки | ||||
2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Утворилося гумусу, т/га: | |||||
- з рослинних решток | 0,67 | 0,87 | 0,74 | 0,84 | 1,07 |
- з органічних добрив | 0,11 | 0,06 | 0,04 | 0,04 | 0,03 |
Усього | 0,78 | 0,93 | 0,78 | 0,88 | 1,10 |
Кількість гумусу, який мінералізувався, т/га | 1,38 | 1,37 | 1,37 | 1,37 | 1,37 |
Баланс гумусу, т/га | -0,60 | -0,44 | -0,59 | -0,49 | -0,27 |
За даними табл. 1, сільськогосподарські підприємства Харківської області мають дефіцитний баланс гумусу, який означає перевищення втрат гумусу над його новоутворенням. Зазначимо також, що дефіцит балансу гумусу за досліджуваний період в цілому мав тенденцію до зниження, коливаючись від 600 кг/га в 2000 році до 270 кг/га в 2008 році. Але пояснюється це тільки тим, що в 2008 році була зафіксована найвища урожайність основних сільськогосподарських культур, що в свою чергу обумовило найбільший обсяг новоутвореного гумусу виключно за рахунок рослинних (поверхневих та кореневих) решток – 1,07 т/га. Тоді як і так занадто малий обсяг гумусу, який утворився з органічних решток, в 2000 році (0,11т/га ) щороку суттєво скорочувався до 0,03т/га в 2008 році через істотне зниження доз внесених органічних добрив під сільськогосподарські культури.
Крім того, через зниження рівня платоспроможності сільськогосподарських виробників відбулось також скорочення обсягів застосування мінеральних добрив. В зв’язку з цим загострилася і проблема з балансом поживних речовин. На основі даних статистики по Харківській області та діючих методичних рекомендацій нами були проведені розрахунки щодо рівня компенсації виносу поживних речовин з ґрунту врожаями сільськогосподарських культур (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка балансу поживних речовин у ґрунтах
сільськогосподарських підприємств Харківської області*
Показники | Роки | ||||
2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Винос поживних речовин з урожаєм сільськогосподарських культур, кг/га | 158,07 | 212,35 | 176,54 | 214,49 | 290,86 |
Внесено мінеральних добрив у перерахунку на поживні речовини, кг/га | 8,82 | 24,80 | 33,48 | 52,61 | 63,99 |
Внесено поживних речовин з органічними добривами, кг/га | 27,42 | 13,65 | 11,22 | 8,81 | 5,87 |
Баланс поживних речовин (+,-), кг/га | -121,83 | -173,90 | -131,84 | -153,08 | -220,99 |
*- власні розрахунки
Для розрахунку виносу елементів живлення з урожаєм ми скористались науково обґрунтованими показниками їх виносу. Наприклад, озима пшениця на утворення 1т основної та відповідної кількості побічної продукції використовує, кг: азоту – 32, фосфору – 11, калію – 26 [8]. В цілому винос поживних речовин по всім культурам за досліджуваний період коливався від 158,07 кг/га в 2000 році до 290,86 кг/га в 2008 році і значно перевищував надходження елементів живлення через низький рівень застосування мінеральних та органічних добрив. В зв’язку з цим сільськогосподарські підприємства Харківській області мали дефіцитний баланс поживних речовин у ґрунтах, який загострює проблему деградації ґрунтів.
Така ситуація з відтворення родючості ґрунтів має негативні економічні наслідки і не відповідає вимогам концепції сталого розвитку аграрного сектора. В першу чергу важливе значення повинно надаватись удосконаленню структури посівних площ з метою збереження та примноження ґрунтової родючості. В зв’язку з цим, керуючись нормативами оптимального співвідношення культур у сівозмінах, нами був здійснений розрахунок балансу гумусу у ґрунтах сільськогосподарських підприємств Харківської області (табл. 3).
Таблиця 3
Динаміка балансу гумусу у ґрунтах сільськогосподарських підприємств
Харківської області за умови дотримання нормативних вимог
до структури посівних площ*
Показники | Роки | ||||
2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Баланс гумусу за умови дотримання нормативних вимог до структури посівних площ, (+,-), т/га | -0,51 | -0,34 | -0,53 | -0,45 | -0,23 |
Зменшення дефіциту балансу гумусу за рахунок дотримання оптимальної структури посівних площ, т/га | 0,09 | 0,1 | 0,06 | 0,04 | 0,04 |
* згідно Постанови Кабінету Міністрів №164 від 11.02.2010 р. [ 9 ]
Як показали результати проведених нами досліджень, дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» сприятиме покращенню екологічної складової сталого розвитку сільського господарства, але не може вирішити питання повністю.
Тому для вирішення зазначеної проблеми необхідно створити економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь, який би, в першу чергу, був би направлений на досягнення бездефіцитного, а в перспективі – позитивного балансу гумусу та поживних речовин в ґрунті, що забезпечить збереження і поліпшення фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних його властивостей.
Одним з основних елементів зазначеного механізму повинно стати створення мотиваційно-стимулюючої основи для впровадження еколого-орієнтованого землекористування. Значне погіршення якості земельних угідь потребує здійснення їх економічного захисту шляхом зацікавлення власників землі та землекористувачів у вкладенні коштів на охорону та відтворення родючості ґрунтів. В першу чергу, держава повинна вести обґрунтовану ґрунтоохоронну політику, яка орієнтуватиме землекористувачів на охорону і відродження ґрунтів та виступати базовим стимулятором раціонального використання та охорони земель
В той же час, відмітимо, що діючий механізм державної підтримки не стимулює до відродження родючості ґрунтів. Тому включення до відповідних програм державної підтримки сільгосптоваровиробників у якості обов’язкового пункту вимог до претендентів щодо ведення еколого безпечного виробництва сільськогосподарської продукції дозволить забезпечити збереження навколишнього середовища, передусім земельних ресурсів, що, в свою чергу, є невід’ємною складовою сталого розвитку.
Дієвим інструментом поряд із стимулюванням є застосування штрафів за недотримання екологічних вимог і погіршення якості земельних ресурсів. При цьому розмір штрафу, який повинен становити вартості відтворення якості земельного ресурсу, слід використовувати для поліпшення екологічного стану земельних ресурсів і довкілля. Крім того, зазначимо, що згідно з ст.55 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Висновки. Таким чином, впровадження всіх вище наведених інструментів екологічного регулювання землекористування буде сприяти формуванню економічного механізму, який у найкоротші строки забезпечить економічно ефективне та екологічно безпечне використання земельних ресурсів, яке буде відповідати міжнародним стандартам сталого, екологічно збалансованого розвитку аграрного сектора.
Бібліографічний список: 1. Саблук П.Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи вирішення) / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров // Економікав АПК. – 2009. - № 12. – С. 3-13; 2. Шубравська О. Сталий економічний розвиток: поняття і напрям досліджень / О. Шубравська // Економіка України. - 2005. - №1. – С.36-42; 3. Прадун В.Н. Сталий розвиток регіональних агропромислових комплексів / НАН України, Об’єднаний інститут економіки; За ред. В.М. Трегобчука. – К., 2005. – 256с.; 4. Трегобчук В. Аграрна сфера: модель сталого розвитку / В. Трегобчук, В. Прадун // Вісник НАН України. – 2004. - №9. – С.8 – 16; 5. Шиян Д.В. Сталий розвиток сільського господарства: виникнення, сутність і зміст // Економіка АПК. – 2006. - № 5. – С. 35 – 41; 6. Лактіонов М.І. Розрахунок балансу гумусу: Методичні вказівки / М.І. Лактіонов, В.В. Дегтярьов. – Харків, 1994. – 31с.; 7. Лісовал А.П. Система застосування добрив: [підручник] / А.П.Лісовал, В.М.Макаренко, С.М. Кравченко. – К.: Вища шк., 2002. – 317с.; 8. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур / [П.О. Дмитренко, М.Л. Колобова, Б.С. Носко]. – 4-е вид., перероб. і доп. – К.: Урожай, 1987. – 208с.; 9. Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu.
А.В. Олейник, А.С. Морозова
ТЕНДЕНЦИИ И ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ
ЭКОЛОГО БЕЗОПАСНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ УГОДИЙ
Исследовано динамику плодородия почв по показателям содержимого гумуса и питательных веществ в почвах . Осуществлен анализ влияния изменений структуры посевных площадей на сохранение плодородия. почв. Обоснована необходимость формирования экономического механизма еколого безопасного использования сельскохозяйственных угодий.
À.Â. Oleynik, A.S. Morozova
TENDENCY AND ECONOMIC MECHANISM OF EKOLOGO OF THE SAFE USE OF AGRICULTURAL LANDS
Investigational the loud speaker of fertility of soils on the indexes of content of humus and nutritives in soils . The analysis of influence of changes of structure of sowing areas is carried out on the maintainance of fertility. soils. Grounded necessity of forming of economic mechanism of ekologo of the safe use of agricultural lands.
_________________________________________________________________________________УДК 631.44:631.587
ОХОРОНІ ґрунтів – дерЖАВНУ ПІДТРИМКУ
Балюк С.А., Медведєв В.В.
Національний науковий центр
“Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського”
Проаналізовано принципи незадовільного стану земель і окреслено головні напрями стратегії його виправлення.
Ключові слава: ґрунт, ґрунтоохоронна політика, законодавча база, збалансоване використання, земельні ресурси, моніторинг ґрунтів, охорона ґрунтів.
В Європі останніми роками усвідомили, що відносне благополуччя в сільському господарстві було досягнуто за рахунок надмірного механічного і хімічного навантаження на грунтовий покрив. Це спричинило погіршення якості земель, лісів, поверхневих вод, їхню деградацію і забруднення. Тому тепер майже в кожній європейській країні прийнято закони (декларації, звернення, акти) і програми, спрямовані на захист грунтів. Активно вивчають і впроваджують новітні грунтоохоронні технології (мінімальні, підтримувальні, консервативні, нульові, точні, органічні). Впровадження новітніх технологій підтримується субсидіями до 125 євро/га. За розширеним переліком показників ведеться моніторинг грунтів, створено інформаційні бази даних про якість грунтового покриву, виявлено і ретельно контролюються джерела погіршення довкілля. До грунтоохоронної роботи залучаються широкі кола спільноти, засоби масової інформації, різноманітні фонди, асоціації. У цілому поступово формується нова грунтоохоронна політика.
В Україні за 20 років незалежності важко зрозуміти, якої стратегії додержується держава в земельній політиці. Мету земельної реформи не досягнуто, бо не створено ефективного і відповідального власника земельної ділянки. Управління земельними ресурсами розпорошено між майже десятком міністерств, відомств, комітетів, агенств, а координації між ними ніякої нема. Декілька грунтоохоронних законів прийнято, але вони не виконуються. Саме тому родючість падає, деградація підсилюється, а земельний потенціал реалізується не більше ніж на половину. Державні і регіональні грунтоохоронні програми скасовано, дуже позитивний закон про плату за землю, що передбачав акумуляцію коштів і виняткове їх спрямування на охорону і підвищення родючості грунтів, прийнятий ще в 1996 році, не працював жодного року.
У результаті Україна, яка могла б перетворити свій аграрний комплекс у зраковий, не може забезпечити власну продовольчу безпеку і вимушена імпортувати навіть традиційні українські продукти [1].
Пропонуємо наступне:
1. Реанімувати програму охорони земель (державну, обласні, районні, кожного сільськогосподарського підприємства), надати їй статус національної, приорітетної. На жаль, у попередні роки Верховна Рада відхиляла відповідну програму через начебто надмірні витрати, що не під силу країні. А тепер на реалізацію програми потрібно грошей ще більше, ніж 10 років тому, коли було подано її перший варіант. Дуже бажано, щоб у Комітеті Верховної Ради уважніше розглянули програму і задіяли всі необхідні заходи для її реалізації. Наші підрахунки доводять, що якщо переглянути тарифні ставки земельного податку, підняти ціну на землю і скласти реєстр усіх платників, то можно акумулювати біля 4 млрд. грн. щорічно. Цієї суми вистачить, щоб призупинити найгостріші види деградації земель, досягти простого відтворення родючості грунтів, хоча б частково відновити меліорацію і взагалі зробити більш привабливою і комфортною для життя сільську місцевість, особливо для молоді. Адже це просто неподобство, коли гектар найкращого чорнозему коштує 10000 грн., а потаток складає усього 10 грн.
2. Створити службу з охорони земель. У ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського” вивчено досвід управління земельними ресурсами закордонних країн і обгрунтовано висновок про доцільність створення в України Служби охорони земель, що об’єднала б споріднені підрозділи різних відомств і взяла на себе усі зобов’язання щодо опрацювання стратегії, координації, нормування і контролю землекористування.
3. Опрацювати нові закони, що унеможливлять нераціональну, дефіцитну й екологічно небезпечну систему землеробства [2]:
- Закон про збалансоване землекористування;
- Закон про грунт і його родючість;
- Закон про моніторинг грунтів;
- Закон про державну і регіональні Червоні Книги грунтів;
- Закон про особливо цінні грунтові об’єкти і об’єкти, що зникають;
- Закон про вивід деградованих і малопродуктивних земель з ріллі і їх консервацію;
- Закон про страхування земель;
- Закон про органічне виробництво;
- Закон про стимулювання впровадження грунтозахисних технологій.
4. У найближчі роки вирішити, нарешті, актуальне питання наукового забезпечення збалансованого використання і охорони грунтів, а саме: провести суцільне грунтове обстеження, організувати моніторинг, гармонізований з європейським досвідом, удосконалити методику бонітування і грошової оцінки, створити умови для дослідження і наступного впровадження альтернативних ощадливих і екологічно безпечних агротехнологій тощо [3]. У 50 – 60 роки минулого століття Україна була однією з перших країн, де було проведено суцільне грунтове обстеження, і кожне господарство отримало грунтову карту із супутними рекомендаціями щодо раціонального землекористування. Тепер ці матеріали давно застаріли і просто втрачені. Водночас застарілими є матеріали, що базуються на даних минулого суцільного обстеження грунтів - зонування, районування, якісної і грошової оцінки тощо. Україна гостро потребує оновлення картографо-аналітичних матеріалів про грунтовий покрив, організації моніторингу, удосконалення агрохімічної і технологічної паспортизації земельних ділянок. Оновлення повинно вестися на принципово іншій методологічній базі – з урахуванням сучасних досягнень геоінформатики, дистанційного зондування, моделювання, прогнозування із використанням сучасних програмних засобів. Особливо актуальними стають питання удосконалення якісної оцінки, бонітування, а разом з ними визначення об’єктивної грошової вартості земель, що вкрай важливо для визначення реальної інвестиційної привабливості земель країни. Підкреслимо: чинну методику бонітування не можна ефективно використовувати у розрахунках вартості земель і розміру земельного податку.
Список літератури
1. Балюк С.А., Медведєв В.В., Мірошниченко М.М. Управлінню ґрунтово-земельними ресурсами – державну підтримку // Вісник аграрної науки. – № 4. – 2009. - С. 10-12.
2. Медведєв В.В. Удосконалення законодавчої бази охорони ґрунтів // Екологічний вісник – 2002. - № 1-2. – С. 18-19.
3. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины. Концепция. Предварительные результаты. Задачи. – Харьков: Антиква, 2002. – 428 с.
ОХРАНЕ ПОЧВ – ГОСУДАРСТВЕННУЮ ПОДДЕРЖКУ
Балюк С.А., Медведев В.В.
Национальный научный центр “Институт почвоведения и агрохимии имени А.Н.Соколовского”
Проанализированы принципы неудовлетворительного состояния земель и описаны главные направления стратегии его исправления.
Ключевые слова: почва, почвоохранная политика, законодательная база, сбалансированное использование, земельные ресурсы, мониторинг почв, охрана почв.
SOIL CONSERVATION – STATE SUPPORT
Balyuk S.A.
The National scientific center “Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O.N.Sokolovsky”
The principles of the unsatisfactory state of lands were analysed. Main directions of strategy of its correction were outlined.
Key words: soil, soil conservation policy, legislative base, balanced use, lands resources, soil monitoring, soil conservation.
_________________________________________________________________________________
УДК 631.15:004
К ВОПРОСУ РАЗВИТИЯ экосетей В СТРАТЕГИИ РЕАЛИЗАЦИИ ЗЕМЕЛЬНОЙ РЕФОРМЫ В УКРАИНЕ
В.А. Бабенко, А.П. Мазуренко
Рассматриваются целесообразность образования на локальном и региональном уровнях адаптационных биодинамических систем, использование их при выделении организационно-хозяйственных и территориальных структур, которые являются компонентами экосетей.
Ключевые слова: адаптационные биодинамические системы, организационно-хозяйственные, территориальные структуры, экосети.
Постановка проблемы. Одним из основных факторов, влияющих на социально-экономическое развитие сельских территорий, является интенсивное, и нередко, нерациональное использование ресурсов социальной среды. Так, например, на протяжении довольно длительного времени это привело к их исчерпанию и разрушению природных ландшафтов. В результате чего образуется очень сильно фрагментированная местность, в которой тесно переплетаются социально-экономические, антропогенные и природные элементы окружающей среды.
Для устранения этих проблем некоторым территориям был предоставлен статус природоохранных территорий, но это не решает проблему расширения ландшафтного и биологического разнообразия и, как следствия, социально-экономических проблем развития сельскохозяйственных территорий. Указом Президента Украины «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» (от 23.05.2005 р.) развитие природно-заповедного дела на основе системного учета природоохранных, экономических, социальных интересов общества признается одним из наиболее важных приоритетов долгосрочной государственной политики Украины [1]. Таким образом, возникает необходимость создания экологических сетей и учета при этом перечисленных выше факторов. Причем, создание экологических сетей, например, в Харьковской области сталкивается с такими же проблемами, которые решаются во всем мире при создании экологических каркасов.
Анализ последних исследований и публикаций. При создании экологических сетей используются определенные подходы и отработанные приемы, которые вполне очевидны и не нуждаются в дополнительной обработке. Например, многие объекты природно-заповедного фонда (ПЗФ) часто рассматриваются в качестве биологических ядер (БЯ) [2]. Это минимальный неделимый участок земли с размещенными на нем несколькими отраслями сельхозпроизводства, в котором при соблюдении определенных принципов и правил через некоторое время наступает оптимальное динамическое равновесие между составляющими его компонентами.
Шаги алгоритма построения БЯ следующие:
1. преобразование территориально-отраслевой системы, заключающееся в максимальном сближении разных отраслей сельскохозяйственного производства и размещение их в одной ячейке;
2. создание благоприятных условий для каждой из отраслей сельскохозяйственного производства с их максимальной детализацией вплоть до конкретного растения и животного;
3. устранение негативных явлений, возникающих при формировании благоприятных условий для отдельных компонентов каждой отрасли путем замены их на элементы компенсирующие или не вызывающие эти негативные явления.
Анализируя ситуацию, которая сложилась к настоящему моменту [3-5], можно отметить тенденцию изъятия из хозяйственного использования территорий, которые представляют немалую ценность именно в хозяйственном отношении (помимо научной, эстетической и т.п.). Наложение определенных ограничений на использование в хозяйственных интересах таких территорий, несомненно, дает определенный положительный эффект, например, когда речь идет о добычи полезных ископаемых, создании карьеров, застройке объектами жилого или хозяйственного назначения [6].
При организации экосетей, отнесении определенных территорий к той или иной категории, обеспечении регламентированного режима использования, на наш взгляд, совершенно необходимо учитывать следующее: 1) зачастую средства и реальные возможности для охраны территорий находятся именно у субъектов, которые занимаются той или иной хозяйственной деятельностью; 2) функции ботанических заказников, как правило, занимающих небольшие площади, в основном, ограничиваются охраной определенных видов растений, без учета необходимых консортивных связей (например, вклада копытных животных в структурно-функциональную организацию степных фитоценозов), из-за чего со временем наблюдаются неблагоприятные изменения на этих изолированных территориях [3]; 3) функции заповедных территорий в современный период могут дополняться и быть связанными с производством продуктов сельского хозяйства.
Существует мнение о том, что эволюция растительных сообществ приводит к наиболее полному использованию "производительных сил" местообитаний и что естественный отбор "создавал такие растительные и животные группировки, которые производили максимальное количество органических веществ в данной конкретной обстановке" [7]. При изучении производительности сообществ следует различать: абсолютный запас органического вещества в сообществе; абсолютную производительность сообщества, под которой подразумевается вся органическая масса, производимая сообществом за один год; общий или валовой запас, ценного в хозяйственном отношении вещества в сообществе; общую или валовую производительность сообщества, в которую входит вся производимая за вегетационный сезон ценная в хозяйственном отношении органическая масса.
Формулировка целей статьи. Учитывая сказанное выше, в статье рассматриваются вопросы создания новой категории заповедных территорий – комплексных биодинамических заказников.
В результате создания такого биодинамического заказника рассматривается решение следующих вопросов: происходит сохранение и восстановление ценных для региона экосистем и подержание общего экологического баланса; появляется реальная возможность увеличение площадей заповедных территорий, в охране которых будут материально заинтересованы субъекты, осуществляющие на данной территории хозяйственную деятельность и получающие благодаря этому доход; создается запас донорский площадей растительности, которые в пространстве и времени перемежаются с сельскими площадями, что обеспечивает улучшения состояние растительности и уменьшает необходимость применения удобрений, снижает затраты на борьбу с вредителями растений.
Основной материал исследования. Для выполнения поставленных задач такой комплексный биодинамический заказник должен иметь следующую территориальную структуру: реликтовое ядро, где запрещается какая-либо деятельность, кроме регламентированного сенокоса и выпаса; зона расширения реликтового ядра за счет соседних сельскохозяйственных участков; технологическая зона, где будут испытываться экологически чистые и мало энергоемкие технологии в животноводстве и растениеводстве с получением высококачественной продукции.
Из сказанного выше можно сделать вывод, что предложенная территориальная структура хорошо вписывается в принятую схему организации экосетей.
Адаптационная биодинамическая система земледелия (АБСЗ) наиболее полно решает как вопросы сохранения и восстановления естественных компонентов природной среды, так и вопросы производства экологически чистых малоэнергоемких продуктов питания и сельскохозяйственного сырья, при условии восстановления почвенного плодородия путем наиболее близким к естественному. Правильный выбор удобрений может быть сделан лишь на основе химического анализа почвы и флористического анализа травостоя, так как различные растения по-разному относятся к удобрениям: азотное удобрение, например, стимулирует развитие злаков, а кали-фосфатное – бобовых. В связи с этим нужно отметить, что путем внесения удобрений есть возможность изменять состав травостоя в сообществах и даже в короткий срок (2-4 года) создавать новые сообщества. На низинных лугах при ухудшении водно-воздушного режима почвы и при недостатке зольного питания хорошие результаты дает фрезирование дернины. В этих условиях часто наблюдается ослабление развитие травостоев, в которых начинает преобладать тимофеевка, овсянница, лисохвост. После фрезирования такого сообщества в верхнем слое почвы сохраняется достаточная рыхлость, улучшающая аэрацию и способствующая пышному развитию разнотравья. Хорошо известно, что на тех сенокосах, где производиться всего один укос за летний сезон, нормальным периодом скашивания является период бутонизации, колошения или начальной стадии цветения злаков или бобовых. На двухукосных сенокосах определение первого и второго срока сенокошения может быть проведено специалистом путем пробных укосов в различные сроки с последующим анализом сена. Такие исследования важны потому, что для разных сообществ сроки сенокошения могут быть различные. Для луговой растительности установлены, например, такие сроки: для сообществ с доминированием поздно зацветающих злаков (кострово-пырейная) оптимальным сроком первого сенокошения является фаза полного колошения, для сообществ с рано зацветающими злаками оптимальным сроком первого сенокошения является конец весны – фаза цветения злаков (ближе к концу цветения), для сообществ с доминирующими злаками средних сроков цветения (овсянициевые луга) оптимальным сроком первого сенокошения является начало лета – фаза начала цветения злаков.
Нужно иметь в виду, что некоторые типы сенокосов могут быть в зависимости от климатических условий того или иного года как одноукосными, так и двухукосными. В то же время и одноукосные, и двухукосные сенокосы могут быть использованы после сенокошения под выпас скота. Большинство сенокосов являются угодьями комбинированного использования. Ежегодное скашивание сенокосов в один и тот же срок может приводить к их ухудшению, удобрение же сенокосов производится не ежегодно, в таком случае целесообразно наподобие плана пастбищеоборота составлять для сенокосов план сенокосооборота.
В степных районах умеренное стравливание (уничтожение) оказывает, видимо, даже положительное влияние: уменьшает непомерное развитие дерновинных злаков, способствует размножению ряда ценных видов переносом их зачатков, втаптыванием их в землю. В связи с воздействием на растительный покров копытных животных часто приходиться заниматься изучением поедаемости растений. Поедаемость растений, то есть большее или меньшее предпочтение оказываемое животными данному виду по сравнению с другими видами растений, имеет большое практическое значение и должна тщательно изучаться. Поедаемость зависит от ряда условий и, прежде всего, от химического состава растений. Зависит она так же и от морфологических особенностей растения (опушение, колючки, железки), от природы самого питающегося животного. Поедаемость растений с возрастом изменяется, а так же от наличия или отсутствия в сообществе более "приятных" растений: например многие растения, не поедаемые в сыром виде хорошо поедаются в виде сена (лютиковые, сложноцветные, зонтичные, крестоцветные, колокольчиковые) или лучше поедаются после заморозков (лютиковые, ирисовые).
Очень интересно отметить, что один и тот же вид растения, находясь в условиях фитосреды различных сообществ, обладает различной поедаемостью. Так, вейник охотно поедается на полях, не поедается в сомкнутом лесу. Объясняется это тем, что видимо в тени вейник содержит на 10-12 % меньше углеводов, чем на свету. Большое значение имеет выявление поедаемости всей растительной массы целиком в том или ином растительном сообществе. Естественно, что общая поедаемость складывается из поедаемости отдельных видов, но она может изучаться и совершенно особо. Изучение поедаемости по возможности должно увязываться с данными по усвояемости животными съеденных кормов [5].
Выводы и предложения. Разработка проекта экологической оптимизации сельскохозяйственной территории на базе элементов АБСЗ и разработка схем экологически обоснованного ведения животноводства может оказать важнейшее влияние на изменение подходов к проведению полезащитных работ, в результате могут сформироваться не только "сетевые" элементы, но и экологически сбалансированные территории. Здесь и выявляется достаточно «новая» и непрорабатываемая в проектах и концепциях социально-экономическая проблема, которая касается способов обустройства и развития аграрно-используемых сельских территорий. Они являются не только легко трансформируемыми в транзитные участки, но и имеют ресурсную емкость для расселения многих видов. Обустроенная овражно-балочная система с комплексом прилегающих БЯ, если несколько изменить подход к их созданию, представляет собой качественно разнообразные экотипы, активно заселяемые многими видами.
Создание БЯ, формирующих "опушечные" биотопы и создающих хорошие условия для укрытия и размножения животных способствует не только сохранению биоразнообразия, но и экологической стабилизации территории, что крайне приветствуется местными администрациями и землепользователями. Кроме того, БЯ не являются "закрытыми" от хозяйственного использования территориями и часть работ финансируется при содействии администраций и землевладельцев. Такая система оказывает стабилизирующее влияние на прилегающие территории и существенно снижает уязвимость и периферийную деградацию сохранившихся лесных массивов. При широком проведении таких работ можно говорить не о транзитных или магистральных путях миграции, а об экологически обустроенной территории, способной не оказывать негативного влияния на природные сообщества или их компоненты, скорее, увеличивать биологическое разнообразие и стабилизировать все природные, микроклиматические и социально-экономические характеристики в целом.
Таким образом, применение элементов АБСЗ будет способствовать наиболее гармоничному сочетанию таких направлений как охрана и рациональное использование природных ресурсов и других социально-экономических проблем, что является одной из главных задач создания экосетей.
Список литературы
1. Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні: Указ Президента України № 838 от 23.05.2005 р. 2. Бабенко В.А., Мазуренко А.П. Использование экосетей для решения социально-экономических проблем развития сельских территорий // Збірник наук. праць Луганського нац. аграрного ун-ту. Т.1./ За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: "Книжковий світ", 2009. - №90/94. – С. 48-54. 3. Социально-экономическая значимость природно-заповедных территорий Украины / Андриенко Т.Л., Плюта П.Т., Прядко Е.И., Каркуциев Г.Н. – К.: Наук. думка, 1991. – 160 с. 4. Справичник по заповедному делу / Олещенко В.И., Одноралов В.С., Андриенко Т.Л. и др. – К.: Урожай, 1988. – 168 с. 5. Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації. – К., 2001. – 59 с. 6. Скляр В.Г., Скляр Ю.Л. Системний підхід до оптимізації охорони природних комплексів // Укр. бот. журн., 2003. – № 4. – С. 388-396. 7. Бабенко В.А., Мазуренко А.П. К вопросу внедрения адаптационных биодинамических систем // Механізм управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Львів: НВФ «Українські технології», 2010. - С. 83-86.
В.О. Бабенко, О.П. Мазуренко. До питання розвитку екомереж у стратегії реалізації земельної реформи в Україні. Розглядається доцільність утворення на локальному та регіональному рівнях адаптаційних біодинамічних систем, використання їх при виділенні організаційно-господарчих та територіальних структур, які є компонентами екомереж.
Ключові слова: адаптаційні біодинамічні системи, організаційно-господарчі, територіальні структури, екомережі.
V. Babenko, А. Mazurenko. To a question of the development of the ecological networks in strategy realization of land the reform in the Ukraine
Keywords: adaptive biodynamic systems, organizational-management, territorial structures, the ecological networks.
_________________________________________________________________________________УДК 621.312.004.15:621.311
ПЕРЕХОД К РЫНОЧНЫМ ЗЕМЕЛЬНЫМ ОТНОШЕНИЯМ
Амбросов В.Я.
Рассматриваются организационно-экономические принципы при формировании земельного рынка в регионе.
Рынок земли, аренда, цена земли, налогообложение, инфраструктура земельного рынка.
Проблема. Отмена моратория на куплю-продажу земли и переход к полномасштабному рынку требует решения ряда организационно-экономических вопросов и соответствующей подготовки нормативно-правых документов.
Анализ исследований. Длительное время земельные отношения рассматривались с точки зрения формирования собственности на землю, её использование в новых формах хозяйствования. Эти вопросы рассматриваются в работах Саблука П.Т., Месель-Веселяка В.Я., Федорова Н.Н. и других [1,с.11,с.18; 2, с.3]. В то же время экономическим подходам при переходе к рыночным земельным отношениям уделяется недостаточно.
Цель статьи. Раскрыть организационно-экономические требования при переходе к полномасштабному рынку земли с учётом снятия моратория на куплю-продажу.
Изложение основного материала. Передача земли в частную собственность граждан является основой развития рыночных отношений. Естественно, формирования рынка земли требует четкой институциональной базы, наличие земель, как объекта купли-продажи, механизма справедливого и прозрачного оборота земель при осуществлении трансакций, государственного управления процессом купли-продажи сельскохозяйственных угодий. Формирование рынка земли и последующее функционирование его должно осуществляться с участием государства.
Земельный рынок охватывает такие виды сделок: купля-продажа земельных участков, сдача земельных паев в аренду, обмен, залог участка для получения кредита, компенсации при изъятии земли для государственных и общественных нужд. Во всех этих операциях имеет место связь с обменом на денежный эквивалент, при купли-продажи, долевом участии – цена, при аренде, компенсации, обмене производная от цены. Денежная оценка земель, проведенная в Украине, позволяло проводить необходимые операции с землей в пределах принятого законодательства. Однако за период ее действия существенно изменились условия формирования рентного дохода. Резко возросли цены на средства производства, особенно технику, горючее, удобрения, средства защиты растений. Рост затрат опережал темпы повышения урожайности. Не всегда объективной была оценка рентного дохода на землях разного плодородия. В связи с этим учеными ННЦ Институт аграрной экономики предложен новый методический подход с использованием величин нормативной урожайности (природное плодородие) и производственных затрат по технологическим картам.
Такой подход к денежной оценке земель позволяет реально осуществлять регулирование земельных отношений при передаче земли в собственность, наследство, под залог с целью получения банковского кредита, при определении фиксированного налога, ценообразовании, учете совокупной стоимости основных средств производства, определении размера взносов при создании совместных производств, организации новых хозяйственных формирований рыночного типа, начислении и получении дивидендов. Самое главное, предоставляется возможность включения земли как капитала в экономический оборот воспроизводства наряду с другими средствами производства.
В связи с перманентным мораторием на куплю-продажу земли, низкими доходами крестьян и их наследников, старением и уходом работников на пенсию, безвозвратным выбытием собственников утверждается точка зрения о необходимости свободной продажи земли, полным распоряжении ею как обычным товаром, регулируемым только спросом и предложением, интересами собственников и покупателей.
Однако сравнение земли с обычным товаром и соответственно формирование рыночного механизма обмена, купли-продажи не должно быть адекватным. Характеризуя товар Аристотель, А. Смит, Д. Рикардо, К. Маркс и другие великие мыслители подчеркивали присущую для него потребительскую и меновую стоимость. То есть, чтобы вещь стала товаром она изначально должна предназначена для обмена и удовлетворять потребности не только того кто ее произвел, но и других людей через обмен потребительными стоимостями. Количественное соотношение потребительных стоимостей в процессе обмена формирует меновую стоимость. Земля как товар по сравнению с другими товарами, не имеет общую основу для эквивалентного обмена, то есть уровня затрат труда, а следовательно не обладает меновой стоимостью. Земля не есть товар созданный и предназначенный для продажи.
Однако рыночная экономика предполагает формирование отношений, связанных с куплей-продажей земли. Земельный рынок функционирует как таковой в условиях ограничения свободы его рыночного обращения, о чем свидетельствует опыт стран с развитой рыночной экономикой. В связи с этим система регулирования земельного рынка имеет принципиально важное значение не меньшее, чем собственно развитие рынка земли, поскольку на землю не может быть неограниченной частной собственности и ничем не стесненного ее оборота по усмотрению собственника. При этом принципиальное значение имеет тот факт, что законодательно определено, что использование земель сельскохозяйственного назначения для других целей не допускается. Это значит, что ни собственник, ни пользователь, ни орган местного самоуправления не могут своим решением вывести земли из сельскохозяйственного производства. Решающая роль принадлежит и будет принадлежать институциональному регулированию, установленному законодательно. Вопреки этому имеет место информация о скупке земель сельскохозяйственного назначения вне действующих законов что часто находит подтверждение. При этом новыми собственниками стали покупатели, располагающие главным ‑ финансовыми возможностями, включая иностранцев.
Это требует повсеместной инвентаризации земельных участков землевладельцев и землепользователей с одновременной проверкой соответствующих правовых документов, что должна стать обязательным предварительным этапом купли-продажи земли. Одновременно должна быть выработана четкая система ограничений на рынке земли, что связано с ее многофункциональностью. Наряду с главной экономической функцией усиливается роль социальной и экологической функций, которые становятся все более значимыми. При выставлении на рынок земельных участков их качество должно быть не ниже, чем при получении или приобретении в собственность. Требуется обоснование предельных размеров земельных участков, приобретаемых в собственность. Нужно определить состав покупателей, имеющих право на приобретение земли ‑ юридических и физических лиц, включая иностранцев. Без сильного и четкого государственного контроля невозможно обеспечить законность сделок в интересах общества, собственников и покупателей.
Формирование земельного рынка следует прежде всего увязывать с характером и направленностью сделок. Уже в настоящее время можно выделить куплю-продажу земли (участков) между гражданами для ведения садово-огородного хозяйства, личного подсобного хозяйства, усадеб. Продажа участков для организации товарного сельского хозяйства не получила развития в силу многолетней перманентности моратория. Преимущественно действуют рыночные отношения связанные с арендой земли.
Начиная с 2000 года аренда земли занимает ведущее место в агробизнесе. Сейчас арендуется 94,5% сельскохозяйственных угодий, в т. ч. в негосударственных предприятиях – 97,7%. Увеличивается доля договоров на долгосрочную аренду. На начало 2009 года доля договоров на 4-5 лет возросла до 51,6%, на 6-10 лет и больше до 26,6%. Агрохолдинги арендуют более 3 млн. га или 12,2% пашни. На перспективу, аренда земли агрохолдингами возрастет примерно вдвое. Арендная плата в агрохолдингах находится на уровне 8% от стоимости земель, вместо 3%, установленных в целом по стране.
Даже при ограниченном земельном рынке можно установить покупателей заинтересованных в приобретении земли для сельскохозяйственных целей – агропредприятия разных форм собственности, агрохолдинги, предприятия по переработке сельскохозяйственной продукции (винодельческие, сыродельные, масло- и молоко- заводы, мясокомбинаты и др.) арендаторы, фермеры, граждане, включая иностранцев. Приоритетным покупателям, по-нашему мнению, должно стать государство с последующей передачей земель в долгосрочную аренду заинтересованным хозяйствующим субъектам. Государство должно «аккумулировать» земли, оставшиеся не востребованными и «бесхозными». На таких землях будет оправданным организация государственных предприятий с четкой отраслевой и производственной структурой на современной технико-технологической базе, работающих на принципах казенных предприятий.
Несмотря на мораторий на куплю-продажу земель имеет место приобретение их через теневые схемы. Естественно цель таких собственников при отмене моратория ‑ перепродажа земель по спекулятивным ценам или использование их не по целевому назначению. Поэтому для данной категории собственников должны быть предусмотрены ограничения прежде всего экономического характера.
Для покупателей, занимающихся перепродажей земельных участков или их нецелевым использование должно быть установлено прогрессивное налогообложение, штрафные санкции, аннулирование сделок. При перепродаже участков в течении 3-5 лет ставка налога должна быть не меньше 75-80 % от дохода, менее этого срока ‑ 90-95 %. Установленная в соответствии со сделкой цена должна быть базовой при последующих операциях с этими земельными участками. Применение прогрессивной шкалы в зависимости от сумы дохода и периодами между покупкой и продажей земельного участка может, как показывает опыт развитых стран, ограничить спекуляцию землей.
Полагаем в Украине должны последовательно формироваться региональные земельные рынки со своей инфраструктурой, составом угодий, системой цен, сбалансированным спросом и предложением, составом покупателей и продавцов, системой регулирования, предусматривающей ограничения и стимулирование. Политики и экономисты развитие рынка земли связывают с активизацией инвестиционных процессов в аграрном секторе, притоке капиталов. Однако решение даже производственных задач ‑ техника, удобрения, горючие, семена, инновации окажется недостаточным, если на селе не будут созданы условия близкие к городским, куда сегодня уходят не только специалисты сельского хозяйства, но и квалифицированные рабочие. Нужна реальная поддержка государством и инвесторами программ социального развития села, иначе завтра там будет некому работать, а рынок земли окажется с высокой степенью риска потери капиталов.
Вывод. Земельная реформа связывалась с формированием эффективного хозяина на земле из числа товаропроизводителей ‑ бывших работников колхозов и совхозов. За годы реформы четных прозрачных земельных отношений не получилось. Во владении и пользовании землей все четких формируется класс рантье и латифундистов. С введением рынка купли-продажи земли можно предположить – усилятся процессы деградации села, расширятся депрессивные территории, село потеряет многофункциональность, увеличится численность безработных, во всех секторах, включая личные подсобные хозяйства могут снизится объемы производства сельскохозяйственной продукции.
Список літератури
1. Трансформація земельних відносин до ринкових умов господарювання / Матеріали Других регіональних річних зборів Північно-Східного відділення Всеукраїнського Конгресу вчених економістів-аграрників, 5 лютого 2009р., м. Харків. – Харків: ХНТУСГ, 2009. – 222с.
2. Саблук П.Т., Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення ) / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров // Економіка АПК. – 2009. – № 12. – С. 3 – 14.
ПЕРЕХІД ДО РИНКОВИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
Амбросов В.Я.
Розглядаються організаційно-економічні принципи при формуванні земельного ринку в регіоні. Ринок землі, оренда, ціна на землю, оподаткування, інфраструктура земельного ринку.
PASSING TO THE MARKET LANDED RELATIONS
Ambrosov V.Y.
Organizational-economic principles are Examined at forming of the landed market in a region.
Market of earth, lease, cost of earth, taxation, infrastructure of the landed market.
_________________________________________________________________________________УДК 631.471: 631.48
СОВРЕМЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ РАЦИОНАЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СКЛОНОВЫХ ЗЕМЕЛЬ В УКРАИНЕ
Ачасова А.А.
В статье, на примере территории полигона «Люботинский» (Харьковский р-н, Харьковской обл.) приводятся результаты анализа процессов самовосстановления выведенных из пашни эродированных почв. Дается оценка изменения интенсивности водной эрозии при различном характере использования земель полигона, сделанная с помощью модели WEPP. Даются рекомендации по рациональному использованию территории.
Ключевые слова: самовосстановление почв, консервация земель, эрозия, модель WEPP противоэрозионная организация территории.
С конца 90х годов и до сегодняшнего времени в Украине, учитывая высокий уровень распаханности территории и низкую экономическую эффективность использования значительной части пахотных земель, активно пропагандируется сокращение площади пахотных земель за счет частичного их перевода в другие виды сельскохозяйственных угодий и консервации наиболее деградированных и малопродуктивных земель [1, 2]. Так, еще в 2000 году НААНУ предложено значительное сокращение площади пахотных земель (в целом по Украине от 8 до 10 млн. га) и разработаны соответствующие рекомендации [1].
Невзирая на настойчивые рекомендации Государства производить сокращение пахотных площадей организованно, сегодня этот процесс чаще всего имеет стихийный характер. Земли выводятся из пашни не целенаправленно, с соблюдением научных рекомендаций и методик, а просто забрасываются землепользователями, не имеющими в силу различных причин возможности или желания их обрабатывать. На месте бывших пахотных земель формируются так называемые бурьянные перелоги. Масштабы этого явления в Украине сегодня фактически не оценены, достоверная площадь таких заброшенных земель не известна. Такие перелоги, не смотря на их, несомненно, негативную роль как рассадника сорняков, оказывают выраженное позитивное воздействие на плодородие деградированных малопродуктивных земель.
Известно, что почвы под перелогом постепенно восстанавливают утраченное плодородие. Но темпы, направления, характер этих процессов самовосстановления на сегодня исследованы крайне слабо. Наибольшее число исследований в данной области касается не изучения собственно процессов самовосстановления почв, а посвящено решению обратной задачи - оценке различных видов сельскохозяйственного воздействия на почву. Анализ почв перелогов в таких исследованиях используют в качестве контрольных вариантов сравнения.
По данным различных исследователей, на черноземных почвах под влиянием перелогового режима происходит постепенное самовосстановление плодородия за счет следующих процессов: повышения общего содержания гумуса, восстановления структуры почвы и, опосредованное ею, разуплотнение, улучшение водно - физических свойств почв. Увеличение содержания гумуса обуславливает и рост емкости поглощения почвы, восстановление ее буферности и устойчивости к загрязнению, очень медленный рост мощности профиля за счет более глубокого промачивания и гумусонакопления. Однако, как показывают данные [3, 4], даже через 40 лет перелогового режима, невзирая на количественный рост содержания гумуса, его качественные показатели, в частности содержание коллоидных форм, в перелогах так и не приближается к показателям целины.
Целью наших исследований было изучение самовосстановления эродированной почвы после выведения её из пашни и оценка роли залужения в предотвращении дальнейшей эрозионной деградации почв.
Объектом исследований были почвы экспериментального полигона "Люботинский" (Харьковский р-н, Харьковская обл.). Территория полигона до 2000 года входила в состав земель экспериментальной базы ННЦ «ИПА им. А.Н.Соколовского» «Коммунар», она распахивалась и использовалась как полигон для проведения научных исследований лабораториями агроэкофизики почв и охраны почв от эрозии. После 2000 года, в связи с низкой продуктивностью земель и изменением собственности на данные земельные участки, сельскохозяйственное использование почв данной территории было прекращено. Сегодня на ней эволюционирует бурьянный перелог, который частично выкашивается местными жителями. В составе травостоя преобладают различные виды сорняков и представители многолетних бобовых трав, высеянных на данной территории в последние годы использования.
Территория, на которой проводились исследования, представляет собой склон юго-восточной экспозиции, с довольно пестрым почвенным покровом представленным сочетанием тяжелосуглинистых оподзоленных черноземов и темно-серых почв различной степени смытости, сформированных на лессовидном суглинке. ГТКV-IX– 1,1-1,2.
Для детальной оценки процессов самовосстановления почв после выведения их из пашни, проводили отбор и анализ образцов верхнего слоя (0-10 см ) почвы в 12 точках по регулярной сети на контрольной площадке, размером 100 на 300 м , расположенной в средней части склона юго-восточной экспозиции в пределах микроложбины стока. Отбор образцов проводили по трем трансектам, центральная из которых проходила по днищу ложбины стока, две боковые, по бортам ложбины. Координаты точек фиксировались с помощью прибора GPS. Отбор образцов проводили с интервалом 10 лет - в 1999 г . (при распашке) и в 2009 году (через 9 лет перелога).
Для ориентировочной оценки исходного содержания гумуса в недеградированной почве использовали приведенные в работе [5] зависимости величины КВАГ от ГТКV-IX для темно-серых почв и черноземов оподзоленных. Для условий полигона, КВАГ для темно-серой почвы составляет 0,73, для чернозема оподзоленного - 0,89. Содержание гумуса (Н0), соответственно, рассчитывали по формуле: Н0= (КВАГ * ФГ)/10.
Как показали наши исследования, за прошедший между двумя отборами период, за счет прекращения распашки и установления перелогового режима, произошло резкое увеличение содержания общего гумуса в верхнем 10-ти сантиметровом слое почв контрольной площадки, которое в среднем составило 0,53%, или же 29% от среднего содержания гумуса на 1999 год. Однако прирост содержания гумуса в пределах площадки был крайне неоднороден и обусловливался, прежде всего, степенью эродированности почв.
Зависимости между увеличением содержания гумуса и свойствами почв (гранулометрическим составом и рН) не было установлено. В тоже время, отмечена тесная обратная зависимость между приростом содержания гумуса в почве (dH) и содержанием гумуса в почве до начала восстановительного периода (Н99), которое для данной площадки описывается следующим регрессионным уравнением: dH=1,8044 - 0,7092*H99 (r=- 0,81).
Таким образом, темпы восстановления содержания гумуса в почвах близкого генезиса и гранулометрического состава прямо зависят от степени дегумификации почв на момент выведения из пашни. Наиболее деградированные почвы, на первых этапах самовосстановления, быстрее всего наращивают общее содержание гумуса за счет высокого потенциала гумусонакопления. Однако, результаты исследований химических различий гумуса пахотных, целинных и перелоговых почв [3, 4] заставляют предположить, что основное увеличение содержания общего гумуса, определяемого мокрым озолением, приходится не на собственно гумусовые вещества, а на детрит. Однако это положение требует дальнейшего экспериментального подтверждения.
Оценка физических свойств почв площадки показала, что за прошедший период заметного разуплотнения почв не произошло. Средняя плотность сложения почв площадки (для 0 - 20 см ) составляла 1,44 г/см3, в то время как по данным [6] в период распашки она колебалась для пахотного слоя почв полигона в пределах 1,18 – 1,56 г/см3. Высокая плотность обусловила и низкую пористость почв – 45,3%, что характеризует данные почвы как уплотненные и объясняется низким содержанием гумуса и слабой оструктуренностью.
Ориентировочная оценка дегумификации по величине КВАГ показывает, что данные почвы потеряли от 32 до 83% гумуса, что относит их к сильнодеградированным. Основной причиной такой значительной деградированности данных почв, приведшей, в конечном итоге, к прекращению их возделывания, являются процессы водной эрозии.
Нами проведена оценка изменения интенсивности процессов водной эрозии на данной территории после прекращения её распашки и самозарастания. Для моделирования смыва почвы при разном характере землепользования нами была использована модель оценки водной эрозии WEPP, разработанная США. В Украине имеется достаточный опыт успешной верификации данной модели [7, 9], который и был нами использован. Моделирование проводили для ливня 10% обеспеченности, по 3-м профилям. Профили № 1 и 2 характеризуют эрозионную ситуацию перед прекращением распашки, № 3 – ситуацию до посадки на склоне контурно ориентированной водорегулирующей лесополосы.
Полученные результаты (табл.2) показывают, что в условиях распашки смыв почвы с изученного склона даже при одном ливне 10% обеспеченности в 5 – 11 раз превышает годовую норму, что характеризует эрозионную ситуацию как катастрофическую [8]. Залужение склонов резко снижает смыв до эрозионно безопасного уровня.
Таблица 1. Результаты моделирования для ливня 10% обеспеченности
Нами проведенная ориентировочная оценка ущерба, предотвращенного за счет снижения смыва почвы при заложении. Оценка ущерба включала только прямую оценку стоимости гумуса, смытого вместе с почвой (по С.Ю. Булыгину) или же рыночную стоимость навоза, необходимого для восстановления потерянного гумуса с учетом коэффициента его гумификации (по Н.Н. Мирошниченко). Предотвращенный ущерб по разным оценкам достигает от 0,9 до 5,7 тыс. грн/га при ливне 10% обеспеченности (табл. 2), или от 2,9 до 22,9 тыс.грн/га в год. Водорегулирующая лесополоса, созданная на данной территории содействует некоторому уменьшению эрозии и ущерба от нее, но не позволяет снизить смыв почвы до уровней ниже критического.
Таблица 2. Ориентировочная оценка предотвращенного ущерба
Профили | Содержа-ние гумуса в пахотном слое1, % | Смыв почвы, т/га | Предотвращенный смыв, т/га | Предотвращенный ущерб2, грн/га | ||||
черный пар | залуженный склон | почвы | гумуса | У1 | У2 | |||
Для ливня 10% обеспеченности | ||||||||
1 | 1,92 | 29,30 | 0,45 | 28,85 | 0,55 | 884,7 | 2859,9 | |
2 | 2,13 | 25,47 | 0,13 | 25,34 | 0,54 | 862,4 | 2788,0 | |
3 | 2,10 | 52,94 | 0,17 | 52,77 | 1,11 | 1773,1 | 5731,9 | |
Примечания: 1) Средневзвешенное значение для профиля;
2) У1– рассчитан по С. Ю. Булыгину; У2 – по Н.Н. Мирошниченко.
Необходимо отметить, что прямые потери гумуса позволяют лишь приблизительно оценить часть предотвращенного в результате залужения ущерба. В реальности сумма ущерба значительно выше представленного нами. Ущерб от эрозии и дефляции, предотвращаемый залужением, слагается, кроме собственно потерь гумуса, из потерь питательных веществ со смываемой почвой, загрязнения водных объектов и снижения их биопродуктивности, загрязнения атмосферы в результате пыления, снижения биоразнообразия и так далее. Однако на сегодняшний день методики расчета таких убытков не разработано.
Таким образом, выведение земель из пашни под залужение способствует предотвращению дальнейшей деградации почв и постепенному ее самовосстановлению, что может быть оценено в виде предотвращенного ущерба. Однако прекращение сельскохозяйственного использования земель ведет к недополучению прибыли от реализации сельскохозяйственной продукции, поэтому, в перспективе, территории, подобные изученной, необходимо возвращать в сельскохозяйственный оборот при условии обязательного противоэрозионного агроландшафтного обустройства территории. Принципы формирования эрозионно устойчивых агроландшафтов в Украине достаточно разработаны [9].
Нами предложен проект противоэрозионного обустройства данной территории, позволяющий снизить смыв почвы до нормативных значений, при сохранении большей части земельного массива в составе пахотных земель. Предлагается разбить данную территорию на 4 контурно-ориентированных участка, разделенных водорегулирующими лесополосами, под залужение вывести только нижний участок и ложбину стока, с сильносмытыми почвами. Первые два (по направлению от водораздела) участка предлагается использовать в полевом, а третий – в почвозащитном севообороте. Обязательным условием использования склоновых земель является применение системы противоэрозионной защиты территории.
Список литературы
2. Порядок консервації земель. Затверджено наказом Держкомзему України № 175 від 17.10.2002, зареєстровано МінЮстом за № 117/7438 від 14.02.2003. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0117-03
3. Дегтярьов В.В. Особливості нагромадження гумусу в перелогових чорноземах типових Лівобережного лісостепу України // Вісник ХДАУ, № 1, 2001.
5. Величко В.А. Родючість ґрунтів України за агропотенціалами основних сільськогосподарських культур. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика. – Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”, Харків, 2009.
6. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины Концепция предварительные результаты, задачи. Харьков.: ПФ «Антиква», 2002, 428с.
7. Булигін С. Ю. Верифікація WEPP-моделі ерозії ґрунтів / Булигін С. Ю., Ачасов А. Б., Терновий Р. В., Котова М. М., Тімченко Д. О. // Вісник аграрної науки. — 2004. — № 2. — С. 54 — 56.
8. Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасова А.О., Ачасов А.Б. Оцінка і прогноз якості земель. ХНАУ, 2008.
Булыгин С. Ю. Формирование экологически сбалансированых агроландшафтов: проблема эрозии. / С. Ю. Булыгин, М. А. Неаринг. — Харьков: Эней. — 1999. — 272 с.
__________________________________________________________________________________
Состояние поверхности | Количество осадков, мм | Объем поверхностного стока, мм | Общие потери почвы, кг/м2 | Транзитные потери почвы, кг/м2 | ||
Профиль 1 (крутизна - 7,1-10,1%, длина | ||||||
Чорный пар | 56,00 | 46,08 | 2,93 | 29,30 | ||
Залужение | 56,00 | 39,10 | 0,06 | 0,62 | ||
Профиль 2 (крутизна от 0,3 до 5,5%, длина | ||||||
Чорный пар | 56,00 | 33,28 | 2,54 | 25,47 | ||
Залужение | 56,00 | 16,27 | 0,02 | 0,21 | ||
Профиль 3 (крутизна от 1,1 до 5,4%, длина | ||||||
Чорный пар | 56,00 | 30,94 | 5,29 | 52,94 | ||
Залужение | 56,00 | 10,65 | 0,01 | 0,17 | ||
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Інститут сталого розвитку
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України
Комітет сільського господарства та земельних відносин Парламенту Грузії
Комітет з питань екології Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина
Асоціація “Civitas Georgica” (Грузія)
Запрошують
до участі у міжнародній конференції
«Стратегії реалізації земельної реформи»
29 квітня 2011 р., м. Харків
Міжнародна конференція «Стратегії реалізації земельної реформи» організовується Інститутом сталого розвитку та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна в партнерстві із профільними комітетами в галузі земельних відносин Верховної Ради України, Парламенту Грузії та Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина, а також асоціації “Civitas Georgica” (Грузія). Захід проводиться в рамках міжнародного проекту «Фасилітація транскордонного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень», що фінансується Black Sea Trust for Regional Cooperation.
Метою конференції є випрацювання спільної стратегії щодо подальшої реалізації земельної реформи в Україні, враховуючи умови раціонального використання та охорони земель, а також участі громадян у прийнятті рішень в сфері земельних відносин.
Розроблені рекомендації будуть передані до розгляду Державному земельному агентству України.
До участі в роботі конференції запрошуються:
· науковці, що працюють в галузі земельних відносин, сільського господарства, раціонального використання та охорони ґрунтів;
· представники органів місцевого самоврядування та державної влади, які опікуються проблемами обігу земель;
· активісти громадського сектору, котрі працюють в галузі сільського господарства, земельних відносин та захисту земельних прав громадян.
Робочі мови: українська, російська, англійська. Переклад учасникам забезпечується.
До початку роботи конференції передбачається видання збірника матеріалів конференції. Матеріали публікуються безкоштовно, за кошти, надані Інституту сталого розвитку Black Sea Trust for Regional Cooperation (умови публікації зазначені у додатку). Організатори залишають за собою право публікації статті.
Участь у конференції є безкоштовною.
Організатори покривають витрати на проїзд (поїзд – купе, або автобус) частині учасників конференції, забезпечують готелем та харчуванням. Враховуючи обмеженість фінансових ресурсів на проведення заходів, витрати будуть покриті лише частині учасників на конкурсній основі.
Для участі у конференції слід заповнити та надіслати до 20 квітня 2011 р. анкету (додаток 3) на електронну адресу: dyi@ukr.net з поміткою «Анкета».
Телефон для довідок: 063-05-95-077 (Станіслав Ігнатьєв)
Додаток 1
AGENDA / ПОРЯДОК ДЕННИЙ
міжнародної конференції
«Стратегії реалізації земельної реформи»
29 квітня 2011 р. Аудиторія 2-49 (зала засідань ректорату), 2-й поверх, центральний корпус Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна | |
9.30-10.00 | Реєстрація учасників Вітальна кава |
10.00-10.30 | Відкриття Бакіров В.С., ректор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Саранча В.І., перший заступник начальника головного управління Держкомзему в Харківській області, начальник державної інспекції з охорони земель в Харківській області Месхідзе Г., депутат Парламенту Грузії, голова асоціації “Civitas Georgica” |
Пленарне засідання | |
10.30-10.45 | Проект «Фасилітація трансграничного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень»: задачі та результати |
10.45-11.00 | Земельна реформа в Грузії: основні кроки та результати |
11.00-11.15 | Земельна реформа в Німеччині: історії успіху |
11.00-11.30 | Q & A / Питання та відповіді |
Пленарна дискусія 1: Проблеми впровадження земельної реформи в Україні | |
11.30-13.00 | Доповіді |
Q & A / Питання та відповіді | |
13.00-14.00 | Спільний обід |
Пленарна дискусія 2: Забезпечення сталого розвитку земельної реформи в Україні | |
14.00-16.00 | Доповіді |
Q & A / Питання та відповіді | |
Робоча група із випрацювання проекту рішення щодо подальшого впровадження земельної реформи | |
16.00-16.45 | Випрацювання рішення |
16.45-17.00 | Підведення підсумків |
17.00 | Дружня вечеря (кафе «Бункер», цокольний поверх центрального корпусу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) |
Додаток 3
Вимоги до публікації статей
Структура статті повинна відповідати постанові ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1.
Рукопис надається у вигляді файлу у форматі Microsoft Word for Windows на електронну пошту dyi@ukr.net з позначкою «Стаття».
Увага! Рукопис статті слід надіслати до 20 квітня 2011 р. Рукописи приймаються до 17.00 (за Київським часом).
Умовою публікації статті є обов’язкова участь у конференції.
Обсяг рукопису до 5 сторінок, включаючи формули, таблиці, малюнки, додатки. Параметри сторінки: А4 (210 × 297 мм ), поля: верхнє - 30 мм , нижнє - 67 мм , ліве - 24 мм , праве - 45 мм , від верхнього краю до колонтитула - 14 мм , від нижнього краю до колонтитула - 57 мм . Шрифт Times New Roman або Times New Roman Cur. Сторінки не нумеруються.
Заголовок рукопису складається з коду УДК (шрифт - 10, напівжирний курсив, вирівнювання по лівому краю, міжрядковий інтервал 1,5), назви статті (прописними (великими) літерами, розмір шрифту 11, напівжирний, міжрядковий інтервал 1,5, вирівнювання по центру, крапка наприкінці не ставиться), прізвища та ініціали автора (авторів) (шрифт - 11; напівжирний, курсив, міжрядковий інтервал 1,5, вирівнювання по центру).
Після заголовка розміщується анотація мовою оригіналу статті. Обсяг анотації не повинен перевищувати 5 рядків, розмір шрифту 9, міжрядковий інтервал одинарний, вирівнювання за шириною. Після анотації розміщують ключові слова (оформлення напівжирним курсивом). Параметри основного тексту: 11 шрифт, одинарний міжрядковий інтервал, новий рядок 0,75 см , вирівнювання за шириною.
Оформлення списку літератури виконується відповідно до вимог ВАК. До основних вимог оформлення списку літератури:
1) бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку їх першого згадування в тексті. Посилання в тексті статті подаються у квадратних дужках: номер позиції списку і, при необхідності, номер сторінки (наприклад: [11, с. 25]);
2) заголовок переліку: Список літератури, розмір шрифту 10, напівжирний, вирівнювання по центру. Текст списку літератури: розмір шрифту 9, вирівнювання за шириною. Міжрядковий інтервал одинарний.
Увага! Обов'язково оформлення посилань на Інтернет-ресурси з
такою формою: 8051 Architecture / Atmel Corporation. –http://atmel.com/products/8051/default.asp. – 20.01.2008.
такою формою: 8051 Architecture / Atmel Corporation. –http://atmel.com/products/8051/default.asp. – 20.01.2008.
У кінці рукопису на мовах, відмінних від оригіналу статті, поміщають назва статті, прізвище та ініціали автора (авторів), анотації та ключові слова. У статті мають бути анотації російською, українською та англійською мовами.
Увага! Організатори залишають за собою право публікації статті.
Додаток 3
Заявка на участь у міжнародної конференції
«Стратегії реалізації земельної реформи»
Назва організації | ||
Контактна інформація організації | адреса: | |
телефон: | ||
факс: | ||
e-mail: | ||
Представник організації | прізвище: | ||
ім’я: | |||
по-батькові: | |||
Посада в організації | |||
Контактна інформація представника організації | адреса: | ||
телефон: | |||
факс: | |||
e-mail: | |||
Назва доповіді | ||||||
Наявність презентації PowerPoint |
|
Бажана кількість днів участі |
|
AGENDA / ПОРЯДОК ДЕННИЙ
національного круглого столу
«Земельна реформа в Україні: проблеми, перспективи та прозорість»
22 лютого 2010 р. Аудиторія 2-49 (зала засідань ректорату), 2-й поверх, центральний корпус Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна | |
9.30-10.00 | Реєстрація учасників Вітальна кава |
10.00-10.30 | Відкриття Залюбовський І.І., проректор з наукової роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Саранча В.І, перший заступник начальника головного управління Держкомзему в Харківській області, начальник державної інспекції з охорони земель в Харківській області Ричак Н.Л., в.о. декана екологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Месхідзе Г., депутат Парламенту Грузії, голова асоціації “Civitas Georgica” Ігнатьєв С.Є., директор Інституту сталого розвитку |
Пленарне засідання | |
10.30-11.45 | Ігнатьєв Станіслав Євгенович, Інститут сталого розвитку, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Проект «Фасилітація трансграничного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень»: задачі та результати |
11.45-12.00 | Месхідзе Георгій, асоціація “Civitas Georgica” Земельна реформа в Грузії: основні кроки та результати |
11.00-11.15 | Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Засоби та наслідки реалізації структурної перебудови аграрного сектора економіки України |
11.15-11.30 | Мірошниченко Микола, Соловей Вадим, національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" Якісний стан ґрунтово-земельних ресурсів України, проблеми їх охорони та раціонального використання Q & A / Питання та відповіді |
11.30-12.00 | Перерва на каву |
Пленарна дискусія 1: Проблеми впровадження земельної реформи в Україні | |
12.00-12.15 | Гуторов Олександр Іванович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Проблеми землекористування в сільському господарстві України в контексті реалізації стратегії сталого розвитку |
12.15-12.30 | Опара Володимир Миколайович, кафедра фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Проблемні питання кадастрового зонування земель під час реалізації земельної реформи в Україні |
12.30-12.45 | Кошкалда Ірина Віталіївна, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Структурні зміни у землеволодінні і землекористуванні в процесі реформування земельних відносин |
12.45-13.00 | Балакірський Василь Борисович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Екологічні проблеми аграрного землекористування |
Q & A / Питання та відповіді | |
Пленарна дискусія 2: Забезпечення сталого розвитку земельної реформи в Україні | |
13.00-13.15 | Гуторова Олена Олександрівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Стан на напрями підвищення ефективності використання земель під багаторічними культурними насадженнями |
13.15-13.30 | Петренко Олександр Якович, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь їх зміст та необхідність розробки |
13.30-13.45 | Тишковець Володимир Володимирович, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Проблеми охорони та збереження земель в Україні в умовах трансформації земельно-майнових відносин |
13.45-14.00 | Бабенко Віталіна Олексіївна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Використання інформаційного забезпечення щодо стану земельних ресурсів |
Q & A / Питання та відповіді | |
14.00-15.00 | Обід (кафе «Бункер», цокольний поверх центрального корпусу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) |
Пленарна дискусія 3: Земельна реформа в Україні: проблеми транспарентності інформації | |
15.00-15.15 | Ігнатьєв Станіслав Євгенович, Інститут сталого розвитку, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Презентація національного дослідження доступу громадян до інформації щодо вільних земельних ділянок |
15.15-15.30 | Месхідзе Георгій, Каландадзе Олександр, асоціація “Civitas Georgica” Результати впровадження реформи із забезпечення доступу громадян до інформації про земельні ресурси |
15.30-15.45 | Q & A / Питання та відповіді |
Пленарна дискусія 4: Перспективи реалізації земельної реформи в Україні | |
15.45-16.00 | Цигікал Петро Федорович, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Еколого-економічна оптимізація сільськогосподарського землекористування |
16.00-16.15 | Миргород Марина Миколаївна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Оптимізація структури земельних угідь сучасних агроландшафтів |
16.15-16.30 | Степаненко Тетяна Олександрівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Проблеми становлення екологічно збалансованого природокористування |
16.30-16.45 | Гуторов Сергій Олександрович, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Оптимізація розмірів землекористування сільськогосподарських підприємств – шлях до їх сталого розвитку |
16.45-16.55 | Бухало Олена Василівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Експертна оцінка земельних ресурсів |
16.55-17.05 | Винограденко Сергій Олександрович, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Особливості становлення ринку земель в умовах проведення земельної реформи |
17.05-17.15 | Бузіна Ірина Миколаївна, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Екологічні питання утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) |
17.15-17.30 | Підбиття підсумків, формування рішення |
17.30 | Вечеря (кафе «Бункер», цокольний поверх центрального корпусу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) |
